Відкритий лист Його Високоповажності Послу України у Федеративній Республіці Німеччина панові Андрію Мельнику
Шановний пане Посол Мельник,
З часу свого заснування у лютому 2015 року німецько-українська комісія істориків (НУКІ) є першим та єдиним інституційним мостом між німецькою та українською історіографією. Ініціатива створення Комісії влітку 2014 належала групі німецьких істориків, які хотіли продемонструвати свою солідарність з Україною та українськими колегами на тлі російської агресії. Комісія була та залишається виключно громадською ініціативою, яка не залежить від фінансування чи підтримки німецьких або українських державних структур і цінує свою академічну автономність.
Зважаючи на обмежені ресурси, які вона має до розпорядження, німецько-українська комісія істориків успішно виконує свою роль. Нижче наведено короткий список наших досягнень за п’ять років:
- проведено п’ять конференцій (в Німеччині та Україні), під час яких ми обговорювали центральні питання української історії та українсько-німецьких відносин не лише з істориками з обох країн, а й з провідними колегами з інших країн Європи та Північної Америки;
- Комісія звертає особливу увагу на молодих вчених: започатковано програму стипендій для українських істориків, яка дозволяє відвідати Німеччину, та навпаки. У середньому за рік обирається п’ятеро стипендиатів. Сповнені ентузіазму відгуки стипендиатів свідчать про те, що така підтримка у вигляді стипендій є важливим елементом нашої роботи;
- раз на рік Комісія влаштовує практичний семінар для молодих учених з Німеччини та України на тему методики та теорій історіографії. Цей формат був також прекрасно сприйнятий цільовою групою та учасниками;
- на даний момент за участі Комісії триває процес створення онлайн-порталу про новітню історію України, розрахованого на вчителів та учнів, а не на спеціалістів з академічних кіл. Перший модуль порталу, присвячений Другій світовій війні, буде доступним вже наприкінці цього року, найпізніше на початку наступного.
Нещодавно ми особисто інформували Вас про нашу роботу. Тим менш зрозумілим є для нас той факт, що Ви публічно гостро критикуєте роботу Комісії. Ваше інтерв’ю містить ряд фактичних помилок: українські історики так само віддані роботі в Комісії, як і їхні німецькі коллеги. На останніх конференціях, організованих нами, виступало більше українських істориків, ніж німецьких. Ваше твердження про те, що Комісія займається «другорядними питаннями», незрозуміле. Темою конференцій 2018 і 2019 років була історія Другої світової війни, яка для України аж ніяк не є подією другорядного значення.
Непотрібно зайвий раз наголошувати і на тому, що тема Голодомору завжди була центральною у нашій роботі. Фокусом міжнародного симпозиуму на тему «Імперії, колоніалізм та голод у порівняльній історичній перспективі», проведеного Комісією у 2017 році, був саме Голодомор (Київ, 5-7 червня 2017 року, спільно з Holodomor Research and Education Centre, Канада, та Holodomor Research and Education Centre в Україні).
У нашій роботі та дискусіях ми продовжуватимемо досліджувати Голодомор, цю трагедію, яка завдала страшних втрат населенню України у 1930-х роках. Великий голод, який також забрав життя багатьох німецькомовних мешканців України (менонітів та інших, що підтверджують численні німецькі джерела), та його дослідження є невід’ємною частиною нашої місії.
Нам дуже прикро, що Ви нападаєте на нас у незвичний для досвідченого дипломата спосіб. Ми відмовляємось приймати тезу про те, що робота Комісії повинна бути переформатована шляхом політичного втручання. Ми запрошуємо Вас до дискусії і сподіваємось роз’яснити будь-які непорозуміння, які, можливо, існують у Вас щодо того, якими є задачі комісій істориків.
З повагою,
професор, доктор історичних наук професор, доктор історичних наук
Ярослав Грицак Мартін Шульце Вессель
Речник українського відділення Речник німецького відділення