Заява Німецько-Української комісії істориків про відкликання патронату Міністерства закордонних справ України

Німецько-Українська комісія істориків (НУКІ) висловлює свій жаль з приводу того, що Міністерство закордонних справ України, відкликало свій патронат над НУКІ. Нам стало про це відомо 24.09.2020. Цей крок може призвести до небезпечного віддалення української та німецької історичних культур. Саме їхнє зближення було метою при заснуванні НУКІ і лишається нею досі, з патронатом або без нього.

НУКІ була створена за підтримки Товариства істориків у 2015 році як громадська організація. Після того комісія подала заявки і отримала фінансування від Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та фонду Роберта Боша, яке надається з січня 2016 року. Ця  підтримка донині лишається єдиним джерелом фінансування НУКІ. Відтак НУКІ звернулася до міністерств закордонних справ Німеччини та України з проханням про символічний патронат , який був наданий у березні 2016 року міністрами закордонних справ Франком-Вальтером Штайнмаєром та Павлом Клімкіним.

Міністерство закордонних справ України називає причиною відкликання патронату відсутність активної академічної та громадської діяльності НУКІ. Ми лишаємо оцінку цього твердження на розсуд громадськості. Правда полягає в тому, що НУКІ з моменту свого заснування провела п’ять міжнародних конференцій, частина матеріалів з яких вже опублікована, а частина з них з’явиться незабаром. Також відбулися чотири теоретично-методичних практикуми з учасниками з Німеччини та України також численні інші заходи (літні школи, панельні дискусії, авторські читання). Нині НУКІ займається створенням інтернет-порталу з ключових тем української та українсько-німецької історії у 20 столітті; комісія отримала повне фінансування проєкту з дослідження підручників, а також подала заявку на ще один проєкт з історії насильства у 20 столітті. Завдяки стипендіям 32 українських та німецьких молодих вчених змогли проводити свої дослідження в іншій країні, а також користуватися перевагами долучення до мережі НУКІ, як от отримувати поради щодо свої досліджень. Крім того від часу заснування НУКІ сприяла створенню більш тісної мережі науковців України та Німеччини в галузі історичних досліджень.

Комісія також неодноразово активно долучалася до публічних дебатів. Щодо Голодомору, НУКІ провела два заходи (одну з конференцій було організовано спільно з партнерами), і завдяки дослідженням своїх членів комісія сприяла розширенню і поглибленню наукової основи для політичного обговорення, приймаючи участь у колі публіцистичних дебатів. [1] На відміну від того, що говориться у тексті українського МЗС, НУКІ готова долучатися в якості радника до парламентських обговорень на тему Голодомору; комісія відмовила у цьому лише один раз на запит від парламентської фракції AfD. Що стосується берлінського меморіалу українським жертвам німецького окупаційного режиму, НУКІ від початку висловила свою позицію та прийняла відповідну резолюцію. І хоча справжнє завдання НУКІ лежить у галузі наукових досліджень та академічного викладання, комісія завжди враховувала історико-політичні інтереси України.

Однак комісія не може працювати на «політичне замовлення». З нашої точки зору, це і є справжня причина незгоди та відкликання патронату. 16 вересня 2020 року НУКІ була атакована двома смс-повідомленнями від Посла України в Німеччині Андрія Мельника через те, що ми запросили українського історика Георгія Касьянова на вебінар з теми Голодомору. Посол назвав його тим, хто «заперечує геноцидну природу Голодомору з ідеологічних причин!». Касьянов очолює відділ в Інституті історії України Національної Академії Наук і має міжнарнародне визнання. Звичайно, НУКІ не може піддаватися політичному тиску і змінювати програму конференції відповідно до політичних вимог. До того ж, публікації Касьянова показують, що він займає зважену позицію щодо тези про геноцид, що не суперечить політичній резолюції про визнання Голодомору геноцидом. Ми задокументували невиправдані напади Посла України (Скриншот від 16.09.2020, 12:02. 1, 2, від 16:09.2020, 13:13:
3, а також від 20.09.2020, 15:52 : 4, 5, 6). Це вже не перша спроба Посла втрутитися у наукову діяльність НУКІ із політичними настановами.

Міністерство закордонних справ України заявило, що має намір створити "Українсько-німецьку урядову комісію з історичних питань". Посол Мельник поєднав це повідомлення із зауваженням, що відтепер він розглядає НУКІ як асоціацію вчених, які "представляють лише власну академічну думку". Це і є справжня причина непорозуміння, адже вчені можуть висловлювати лише власну думку, незалежно від того, працюють вони в комісії або індивідуально. Автономність від політики – це основа наукової діяльності. Не маючи автономії від політики, наука втрачає довіру до себе, а разом із нею й шанс вплинути на громадськість.

 

[1] Див. деякі роботи членів комісії з німецької секції (нім.): Guido Hausmann, Tanja Penter, Instrumentalisiert, verdrängt, ignoriert Der Holodomor im Bewusstsein der Deutschen, in: Osteuropa 3-4/2020, S. 193–214. З боку української секції проф. Юрій Шаповал опублікував численні публікації на цю тему. Спеціальний розділ, присвячений темі Голодомору («Déjà vu: Голодомор 1933 р. у пам’яті українського суспільства»), містить остання монографія доктора політичних наук Владислава Гриневича «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939 – 1941» (Київ, 2019). Публіцистика (нім.): Martin Schulze Wessel, Hungermord. Das größte einzelne Verbrechen der Sowjetunion ist im Westen noch immer kaum bekannt: Die von Stalin verursachte Hungersnot in der Ukraine 1932/33, Frankfurter Allgemeine Zeitung, 23.3.2020, S. 6.