Некролог

Марк фон Гаґен (21 липня 1954 – 15 вересня 2019 р.)


15 вересня, після довгої хвороби помер проф. Марк фон Гаґен, провідний історик  Східної Європи.  Він був автором численних праць, які дозволяли по-інакшому дивитися на історію цього реґіону – у т.ч. двох програмних статей «Чи має Україна історію» (Slavic Review, 1995) та «Імперії, пограниччя та діаспори: Євразія як анти-парадигма для пост-радянської доби» (American Historical Review, 2004), які викликали жваву дискусію серед істориків.

Він народився у сімї американського офіцера та корінної віденки. Тому він відчував себе американцем і європейцем водночас. Захоплення Східною Європою прийшло у нього від вчителів, які походили з цього регіону і вчили його у школі та Джорджтаунському університеті. Про те, що історія Росії не є лише історією росіян але й інших істориків він дізнався від колишьного есера, українця з походження і вязня Сибіру. А рішення стати військомим істориком він прийшло до нього після відвідання Радянського Союзу у 1970-х: він ніколи у житті не бачив стільки людей у військовій формі, як під час відвідання Москви і Києва у 1976.

Перспектива воєнної історії давала йому можливості створити нові інтерпретації східноєвропейської історії, у першу чергу –першої світової війни та революцій 1917-1920 років. Але той самий фах давав йому тверезе розуміння тих жахіть, яке несе з собою воєнне насильство. Тому усе своє академічне життя він присвятив налагодженню діалогу між істориками Німеччини, України, Польщі і Росії. Він був переконаний, що доля Європи, як і доля Америки і всього вільного світу, вирішується саме у стосунках між цими країнами.

Заради  цього він активно віддавався адміністративній та публічній роботі.  Він був директором Інституту Гаррімана у Колумбійському університеті (1995–2001), президентом Міжнародної Асоціації Українознавців (2002-2005) та Американської асоціації для поширення слов'янських студій (2010). У нашій німецько-українській історичній комісії він був членом Наглядової Ради і віддавався цій роботі сповна. Зокрема, свої останні листи він писав нам у справі підготовки чергової конференції нашої комісії, яка відбулася на початку вересня цього року у м. Дніпро.

Без перебільшення можемо сказати, що Марк фон Гаґен визначав напрямки нашої роботи.  Але перш за все він був нашим дорогим другом. Його важко було не любити: високий, вродливий, мудрий і доброзичливий.  Список людей, яким він поміг у їхній академічній кар′єрі, є дуже довгим. У тій чи іншій спосіб усі ми користали з його доброти і мудрості. Нам буде не вистачати його й усі ми будемо сильно за ним сумувати.

Ярослав Грицак