Ганна Легун досліджує листи, надіслані українськими остарбайтерами з Німеччини у 1942-1943 роках. Особливу увагу вона зосереджує на аналізі мови листування, адже досить часто задля уникнення цензурування автори листів використовували перифраз, інакомовлення та особливе кодування, що уможливлювало взаєморозуміння рідних на відстані. Дослідження має за основу досі не відомий корпус документів з Державного архіву м. Вінниця, який довгий час були засекречені під назвою «Листи радянських громадян з нацистської неволі». Ці документи надають нове розуміння подій 1942-1943 років крізь призму досвіду примусових працівників.