«Національна наука» між двома імперіями. Наукове товариство імені Шевченка 1892–1918

Утворення імперій та заходи для їх згуртованості сформували специфічні знання та науковий зміст щодо національних та етнічних груп як через домінуючі знання, так і через публічні та наукові дискурси. Цивілізаційні мотиви не обмежувалися заокеанським колоніалізмом, але також були невід'ємним пунктом імперської ідеології у Центрально-Східній та Східній Європі. Національні рухи намагалися протистояти цим стратегіям легітимізації влади, демонструючи свій культурний та політичний потенціал. В ХІХ ст. сформіровалися гуманітарні та соціальні науки, і це дало можливість спростувати негативні образи та сконструювати або деконструювати ієрархії.

В українському випадку період активного розквіту  саме "національної науки" невіддільний від відповідних імперських контекстів. Таким чином, націотворення завжди постає як стратегія деконструкції імперської перспективи, або навпаки: імперські наукові формування впливали на процеси утворення і побудови української нації та відповідних регіонів, що зазначалися як українські. Товариство імені Шевченка, засноване у 1873 році на сході Галичини у Львові, з часу розвитку своєї наукової діяльності в 1890-х роках ставило собі за мету популяризувати не лише літературу, а й науку українською мовою. Вчені різного походження взялися за практики та теорії імперської науки і прагнули прояснити або спростувати зміст, який вони вважали проблематичним, шляхом власних досліджень. При цьому вони йшли, за їх власними словами, за потребами своєї «національної науки».

В цій дисертації я прагну дослідити дисципліни, які були несправедливо занедбані історичною наукою, щоб вивчити, як це наукове товариство формувало і продовжує формувати образ української нації і зокрема західноукраїнського регіону. Для цього вона має займатися створенням образів регіонів, а також людей у ​​відповідних науках.

 

Дисертація зараз доступна через відкритий доступ. Її можна читати ось.