Під час Другої світової війни для того, аби утримувати та адмініструвати територію величиною з Україну, щоб поневолити і приборкати її народ, нацисти покладалися не лише на засоби терору та залякування. Крім цього вони масово використовували різні пропагандистські техніки не тільки для побудови позитивного іміджу на окупованих територіях, а й для досягнення інших цілей пропаганди. Для глядачів з окупованих територій Радянського Союзу німці демонстрували спеціальні фільми, в яких тематично підкреслювали переваги роботи в Німеччині та покращення умов життя, разом з тим насаджуючи ідеї антибільшовизму й антисемітизму. Деякі з цих фільмів були створені на кіновиробництві «Українфільм» у місті Києві. У дослідницькому проєкті йдеться насамперед про організацію процесу, включно з відкриттям кінотеатрів та їхнім репертуаром. Центральним для дослідження стала реакція окупованого народу на такі форми пропагади. У ході роботи дослідниця послуговувалася такими джерелами як архівні документи, акти судових засідань, щоденникові записи, мемуари та інтерв‘ю з очевидцями.