Від часу проголошення незалежності України з 1991 року постало питання про те, як нова держава переосмислює історію Української РСР та інтегрує її у загальний наратив. Питання про залучення українців до лав Червоної Армії часто обмежувалось в історико-політичних дебатах кількома суперечливими темами, такими як державні свята чи декомунізація. Однак з цього виникають більш фундаментальні питання для історичного дослідження: як українці Червоної Армії були представлені та сприйняті в Радянській Україні та після 1991 року, як і під якими політичними кон’юктурами змінювався їхній образ, чому і які наслідки мають ці зміни в історико-політичному уявленні, у культурі пам’яті та суспільстві?

Дослідницький проект змінює перспективу від нормативного рівня (державне законодавство тощо) на практику на місцевому та регіональному рівнях і має на меті проаналізувати ключових акторів представлення та сприйняття українців у Червоній Армії після 1991 року, а саме місцевих органів влади, представників та представниць місцевих громадських організацій, істориків та історикинь, працівників та працівниць культурних установ (наприклад, музеїв, меморіалів, бібліотек) та засобів масової інформації.