Ранньомодерна державність і суспільство на українських землях: форми та концепції

Варваша, 10 - 12 Вересня 2023

Щорічна конференція Українсько-німецької історичної комісії організовується спільно з Німецьким історичним інститутом у Варшаві.

Організаційний комітет конференції: професор доктор Мілош Резнік (Німецький історичний інститут, Варшава), професор доктор Івонн Кляйнманн (Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера, Галле-на-Заале) та доктор Володимир Склокін (Український католицький університет, Львів).

Місце проведення конференції: Німецький історичний інститут у Варшаві, Pałac Karnickich, Aleje Ujazdowskie 39, PL-00-540 Warszawa

Формат: змішана (участь можлива онлайн чи особисто)

Мови: англійська та українська

Українсько-німецьку історичну комісію підтримує Німецька служба академічних обмінів (DAAD), і фінансово — Міністерство закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Щодо організаційних питань звертайтеся, будь ласка, до:

duhk@lrz.uni-muenchen.de / +49 89 2180-3056 / www.duhk.org

Регіони сучасної України брали участь у різних державотворчих процесах ранньомодерного періоду. Найважливішими з них були поява Великого князівства Литовського, а потім Королівства Польського у складі Речі Посполитої; у створенні інших державних формувань були задіяні Росія, Кримське ханство, Габсбурзька монархія та Османська імперія. Крім того, існували політичні владні структури, які зосереджувалися в самій Україні і відповідно стали центрами сучасної української політичної уяви. Прикладом може бути Гетьманщина другої половини XVII — XVIII століття.

На конференції будуть розглянуті такі теми:

Захід має на меті підкреслити роль, яку відігравали українські регіони, до складу котрих входили українські землі між 1569 та 1795 роками, у процесах культурних взаємозв'язків та ранньомодерного державотворення в різних контекстах. Нас цікавлять регіональні прояви різних традицій і розумінь політичного правління та їхнє подальше значення для самоусвідомлення еліт.

Ми заохочуємо до подальших роздумів про концепцію державності, починаючи від Речі Посполитої, Російської та Османської імперій через аналіз регіональних і місцевих політичних утворень. У який спосіб ми можемо інтегрувати ранньомодерну Україну в ширший спектр політичних утворень, що їх можна побачити в сучасній Україні?

Конференція також має на меті дослідити процесуальний характер ранньомодерної державності, зокрема Гетьманщини, висвітлюючи такі явища, як її здатність до централізації влади, появу постійного війська, професійної бюрократії та відокремлення ідеї держави від особи правителя. У порівняльній перспективі ми обговоримо характер козацького устрою як держави або об'єднання шляхти.

Це порушує питання суспільства (чи радше суспільств) як аналітичного інструменту для розуміння ранньомодерної України. Як взаємодіяли між собою різні протодержавні утворення чи інші політичні суб'єкти, наприклад, міські громади та єврейське самоврядування, і які саме мови та форми комунікації вони використовували? Як ми можемо кваліфікувати ці політичні зв'язки?

Ми запрошуємо подавати матеріали, які стосуються вищезгаданих тем і вписують українські приклади в ширший порівняльний контекст ранньомодерного формування політичних утворень, інституцій та суспільств у Центрально-Східній Європі та за її межами. Також заохочуємо заявки, що акцентують увагу на історичній семантиці та культурних взаємозв'язках.

Хоча ми передусім прагнемо ініціювати українсько-німецький діалог з цих тем, ми також щиро вітаємо доповіді з інших країн. Доповідачам конференції буде забезпечено проживання та відшкодовано витрати на проїзд.

Будь ласка, надсилайте тези (500-800 слів) та коротке резюме (щонайбільше одна сторінка) в одному PDF-файлі Георгію Коновальцеву (duhk@lrz.uni-muenchen.de) до 30 квітня 2023 року. Просимо також вказати, чи ви зацікавлені в особистій участі у Варшаві, чи онлайн.