The Holodomor in Academic and Public Debates: Ukrainian and European Perspectives, Берлін, 17-18 вересня 2021
Шоста щорічна конференція НУКІ, яку у зв’язку з пандемією коронавірусу було перенесено на 2021 рік, відбулася 17-18 вересня 2021р. в Берліні у гібрідному форматі. Партнерами по співпраці були Науково-освітній центр Голодомору в Україні та Інститут Східної Європі Берлінського вільного університету. Конференція відбулася за фінансової підтримки Німецької служби академічних обмінів DAAD з фондів Міністерства закордонних справ Німеччини.
Серед масових злочинів, скоєних тоталітарними країнами в 20 столітті, Голодомор, з огляду на його масштабність та тривалий вплив на наступні покоління української нації, посідає особливе місце. Але попри це, поза невеликими колами спеціалістів, цей злочин є практично невідомий німецькій громадськості. Петиція до Бундестаґу, спрямована на визнання Голодомору геноцидом українського народу, надала цій темі актуальне політичне значення.
На своїй щорічній конференції Німецько-Українська комісія істориків висвітлила питання щодо геноцидного характеру Голодомору з історичного та міжнародно-правового погляду. При цьому Комісія робить особливий наголос на історичності Конвенції про геноцид, тобто її конкретних умовах виникнення в 1948 р. Попри те, що Голодомор у вузькому розумінні не є предметом історії німецько-українських відносин, все ж таки існують певні аспекти, які пов’язують німецьку історію та націю з темою Голодомору.
Голодомор також торкнувся німецької, менонітської меншини в Україні. Нацистська держава інколи використовувала голод для пропагандистських цілей проти Радянського Союзу. В такому разі Голодомор виявляється глобальним питанням колоніальних змагань за ресурси. Не зважаючи на всі особливості Голодомору, його можна пояснити лише умовами радянської політики, від якої постраждала не лише Україна, але й інші регіони такі як Казахстан та Поволжя. В рамках конференції було розглянуто регіональну схожість та особливості голоду, для того щоб краще пояснити специфіку Голодомору в порівняльній перспективі. Також Голодомор має складну історію пам’яті, яка стосується як пам’яті постраждалих сімей, так і рівня державної історичної політики, і, нарешті, транснаціональної пам’яті про Голодомор української еміграції.
В п’яти секціях члени комісії та інші історики з України, Німеччини, Білорусі, Австрії, США та Канади розглянули різні аспекти Голодомору в Україні 1932-1933рр. Серед іншого мова шла про питання щодо геноцидного характеру Голодомору в порівнянні з іншими катастрофами голоду, про міжнародну реакцію на Голодомор, його наслідки під час Другої світової війни та вплив на сучасну політичну історію та культурну пам’ять.
Увечері 17 вересня Німецько-Українська комісія істориків провела відкриту лекцію «Голод та геноцид: Глобальні точки зору» (англійською мовою) італійського історика та експерта з питань Голодомору Андреа Ґраціозі. Запис лекції разом з подальшим обговоренням опубліковано на ютуб-каналі Комісії.
Галерея
Наші партнери:
