Publikationen (Auswahl)

 

Online-Portal zur deutsch-ukrainischen Geschichte: "Die Ukraine und Deutschland im 20. Jahrhundert"

 

2021

Gelinada Grinchenko. “Ukrainische Zwangsarbeiterinnen – Schicksal und Gedenken,” in: Ukraine verstehen: Auf den Spuren von Terror und Gewalt, Hg. Marieluise Beck (Ibidem, 2021), 103–106.

Gelinada Grinchenko (ed.). Listening, Hearing, Understanding: an Oral History of Ukraine in Twentieth and Twenty-First Centuries (in Ukrainian) (ART-KNYHA, Kyiv, 2021), 352 pp.

Guido Hausmann: Kosmopolitisches Odessa? Eine historische Spurensuche. In: Angela Huber, Erik Martin (Hrsg.): Metropolen des Ostens. Berlin 2021, S. 105-122.

Guido Hausmann, Iryna Sklokina (eds.): The Political Cult of the Dead in Ukraine. Traditions and Dimensions from the First World War to Today. Göttingen 2021

Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. К., 2021.

Tanja Penter, Dmytro Tytarenko. Der Holodomor, die NS-Propaganda in der Ukraine und ihr schwieriges Erbe. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Bd. 69, H. 4. Berlin/Boston 2021

Kai Struve. La violence contre les Juifs au cours de l’été 1941 en Ukraine occidentale: les cas de Jovkva, Kamianka Strumylova et Busk, in: Revue d'Histoire de la Shoah no. 213 (2021), pp. 15-44

Игор Щупак. Феномен спасителей евреев в современной украинской политике памяти и сфере образования // Евреи Европы и Азии: состояние, наследие и перспективы. Сборник научных и публицистических статей. Евро-Азиасткий Еврейский Конгресс, Институт евро-азиатских еврейских исследований, 2021. Том 3 (2020 – 2021/5781). С. 319 – 342.

Igor Shchupak. The rescue of Jews from the Nazi genocide by the inhabitants of Eastern Galicia // EUROPEAN SPATIAL RESEARCH AND POLICY. Volume 28. 2021. Number 1. pp. 73 – 96.

Yurii Shapoval. Za czasów Kuczmy i Kwaśniewskiego miał miejsce złoty wiek polsko-ukraińskich stosunków w sferze pamięci // Marek Wojnar. Walka o pamięć czy instrumentalizacja historii? – Warszawa: Instytut Studiów Politycznych Polskiej Akademii Nauk, 2021. – S. 171-184.

Юрій Шаповал. Україна у 2014-2020 роках: запізніла декомунізація // Політичний процес у незалежній Україні: підсумки і проблеми. - Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф. Кураса, 2021. – С. 524-548.

 

2020

Gelinada Grinchenko, Olena Petrenko. Useless people, concealed crime: Sources and research on the mass killings of patients in psychiatric hospitals and homes for sick children and for the disabled in Nazi-occupied Ukraine, in: Ukraina Moderna, special issue 28 (2020): 19–29.

Guido Hausmann,Tanja Penter, Instrumentalisiert, verdrängt, ignoriert. Der Holodomor im Bewusstsein der Deutschen, in: Osteuropa 70 (2020), Nr. 3-4, S. 193-214. doi.org/10.35998/oe-2020-0025

Юрій Шаповал. Політика пам’яті і євроінтеґраційні прагнення України (2014-2019 рр.) // Проблеми всесвітньої історії. – 2020. - № 2 (11). – С. 7-24.

Юрій Шаповал. Українське суспільство у 2014–2020 рр.: проблеми політики декомунізації // Український історичний журнал. – 2020. - № 4. - С. 110-124. (співавтори І.Васильєва, І.Матвієнко).

Юрій Шаповал. Vsevolod Balytsky and the Holodomor // The Holodomor. Poland. Polish Victims. Editors Michał Dworcyzk, Robert Kuśnierz. – Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2020. - Pp. 26-44.

Kai Struve. The OUN(b), the Germans, and Anti‐Jewish Violence in Eastern Galicia during Summer 1941, in: Journal of Soviet and Post-Soviet Politics and Society 6 (2020), S. 205-235

Kai Struve. Civil Society, Peasants, and Nationalism in Austrian Galicia from the 1860s until 1914, in: Milan Řepa (Hg.): Peasants into Citizens. The Politication of Rural Areas in Central Europe (1861–1914), Wiesbaden 2020, S. 11-37

Ricarda Vulpius. Monographie: Die Geburt des Russländischen Imperiums. Herrschaftskonzepte und -praktiken im 18. Jahrhundert. Köln, Weimar, Wien 2020

Anna V. Wendland. Tschornobyl – Tschernobyl: Ein Erinnerungsort von globaler  Bedeutung, in: Zentrum Liberale Moderne (Hrsg.), Ukraine verstehen.  Auf den Spuren von Terror und Gewalt, Berlin, 115-119

Anna V. Wendland. Ukrainian Memory Spaces and Nuclear Technology. The  Musealization of Chornobyl’s Disaster. In: Technology & Culture 61,  1162-1177


2019

Guido Hausmann: Brest-Litowsk 1918. Zwei Friedensschlüsse und zwei Historiographien. In: Geschichte in Wissenschaft und Unterricht 70 (2019) H.5-6, S. 271-290.

Yaroslav Hrytsak: Essays on History of Ukraine. Making of Modern Ukrainian Nation, Kyiv: Yakaboo, 2019
Ders.: Ivan Franko and his Community. Translated by Marta Daria Olynyk, Boston: Academic Studies Press, 2019 (forthcoming)
Ders. (editor/translator), Ivan Lysiak-Rudnytsky, Historical Essays, in 2 volumes, Kyiv: Dukh i Litera, 2019

Олександр Лисенко, Бойові дії радянських партизанів та національно-визвольний рух на теренах України (1941–1945 рр.) // Історія війни і військового мистецтва у трьох томах. – Т. 3: Від масових армій до відродження професійних армій (ХХ – початок ХХІ ст.) – Харків: «ФОЛІО», 2019. – С. 600–665. (у співавтор. В. Грицюк, Л. Кривизнюк).
Олександр Лисенко, Соціальний вимір війни у вітчизняній та зарубіжній енциклопедистиці // Сторінки воєнної історії України: зб. наук. ст. – К., 2019. – Вип. 21. – С. 8–62. (2,1 д.а.)

Tanja Penter, „Vergessene Opfer von Mord und Missbrauch: Behindertenmorde unter deutscher Besatzungsherrschaft in der Ukraine (1941-1943) und ihre juristische Aufarbeitung in der Sowjetunion“, in Journal of Modern European History 17, 2019/3, 353-376, https://doi.org/10.1177/1611894419857526

Tanja Penter (Hrsg., mit Oleg Budnitskii/Oleg Khlevniuk/Tanja Penter/Roman Podkur/Valeryi Vasylyev u.a.), Nasyl’stvo nad cyvil’nym naselennjam. Černihivs’ka oblast‘. Dokumenty organiv deržbezpeky. 1941-1943, hrsg. von Oleg Budnitskii/Oleg Khlevniuk/Tanja Penter/Roman Podkur/Valeryi Vasylyev u.a., Kyjiv 2019. Der Band ist im Open Access auf der Webseite der Ukrainischen Akademie der Wissenschaften verfügbar: http://resource.history.org.ua/item/0014838

Igor Shchupak (Ed.), Holocaust Studies. A Ukrainian Focus. Peer-reviewed Annual Journal, vol. 11 (Special Issue): Materials of the Fifth Annual Conference of the German-Ukrainian Historical Commission “Memories of the Second World War in Germany and Ukraine since 1945”, September 5-6, 2019. Zur ukrainisch-deutschen Ausgabe finden Sie hier, zur englischen Ausgabe hier.

Igor Shchupak. Nazi Anti-Semitic Propaganda Among the Locals in Ukraine // Holocaust Studies : A Ukrainian Focus (Digest). Peer-review Annual Journal. Dnipro. – “Tkuma” Institute; PE “Lira LTD”, 2019. – 172 p. – P. 62 – 99.

Ігор Щупак. Національні герої в національній ідеї // Трансформація української національної ідеї / [упорядник Олесь Доній]. – К. : Наш формат, 2019. – 460 с. – С. 279-288.

Ігор Щупак. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти. – К : УОВЦ «Оріон», 2019. – 256 с.: іл., карти.

Anna V. Wendland. Nuclearizing Ukraine – Ukrainizing the Atom. Soviet nuclear  technopolitics, crisis, and resilience at the imperial periphery, in:  Cahiers du Monde Russe 60 (2019), Nr. 2-3, 335-367

Anna V. Wendland. Modernity in the Marshlands: Interventions and Transformations  at the European Periphery from the Nineteenth to the Twenty-first  Century. Introduction, in: Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung /  Journal of East Central European Studies 68 (2019), H. 3, 319-343 (mit  D. Siebert, T. Bohn)

Anna V. Wendland. Urban Fighting. Die ukrainischen Städte und der  Revolutionskrieg 2014/15, in: Alfred Sproede (Hrsg.), Langer Abschied  vom Imperium. Die „kleinrussische“ und die europäische Ukraine seit  1800, Berlin u.a. 2019, 445-456



2018


Gelinada Grinchenko/Eleonora Narvselius (Eds.), Traitors, Collaborators, and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (Palgrave Macmillan Memory Studies), 2018

Олександр Лисенко, Джерела з історії України періоду Другої світової війни: евристичний потенціал і перспективи використання // Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: монографія. – Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. – С. 38–52.

Tanja Penter/Dmytro Tytarenko: „Wehrmacht Soldiers in the Perception of the Population of the Occupied Donbass (Based on the Analysis of Oral History Interviews)“, in: SKHID N° 6 (158) (2018), S. 15-23 (auf Ukrainisch), online: https://doi.org/10.21847/1728-9343.2018.6(158).155084

Tanja Penter (Hrsg., mit Oleg Budnitskii/Oleg Khlevniuk/Tanja Penter/Roman Podkur/Valeryi Vasylyev u.a.), Nasyl’stvo nad cyvil’nym naselennjam Ukrajiny. Dokumenty specslužb. 1941-1944, hrsg. von Oleg Budnitskii/Oleg Khlevniuk/Tanja Penter/Roman Podkur/Valeryi Vasylyev u.a., Kyjiv 2018. Der Band ist im Open Access auf der Webseite der Ukrainischen Akademie der Wissenschaften verfügbar: http://resource.history.org.ua/item/0014212

Ігор Щупак. Рятування українцями та поляками євреїв Західної України під час Голокосту //Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Посвіт, 2018. – Спеціальний випуск 3. – 372 с. – С. 296 – 309.

Ігор Щупак. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. – К : УОВЦ «Оріон», 2018. – 208 с.: іл.



2017

Gelinada Grinchenko, Ostarbeiters of the Third Reich in Ukrainian and European Public Discourses: Restitution, Recognition, Commemoration, in: Julie Fedor, Markku Kangaspuro et al. (Eds.), War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus (Palgrave Macmillan Memory Studies) 2017, S. 281-304

Guido Hausmann, Wie kann man heute eine Geschichte des Ersten Weltkrieges schreiben? Für eine ukrainische Perspektive in einer europäischen Geschichte des Ersten Weltkrieges // Ukrajina moderna Vol. 23 (2017): World War I: Ukrainian perspective (auf Ukrainisch), Vol. 23 (2016), S. 9-15.

Guido Hausmann, Verweigerte Verflechtung: Die ukrainische Hungersnot 1932-1933 in der deutschsprachigen Historiographie. In: Alfred Eisfeld / Guido Hausmann / Dietmar Neutatz (Hg.): Hungersnöte in Russland und in der Sowjetunion 1891-1947. Regionale, ethnische und konfessionelle Aspekte (= Veröffentlichungen zur Kultur und Geschichte im östlichen Europa, hg. von Detlef Brandes, Dietmar Neutatz und Volker Zimmermann Bd. 48). Essen 2017


2016

Guido Hausmann: Denk- und Schreibraum Ukraine. In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 64 (2016) H.4, S. 631-636.

Miloš Řezník, Neuorientierung einer Elite. Aristokratie, Ständewesen und Loyalität in Galizien (1772–1795). Frankfurt am Main, Peter Lang 2016.

Anna Veronika Wendland, Tschernobyl: (K)eine Visuelle Geschichte. Nukleare Bilderwelten in der Sowjetunion und ihren Nachfolgestaaten, in: Melanie Arndt (Hrsg.) Politik und Gesellschaft nach Tschernobyl, Berlin 2016, S. 182-210.


2015

Gelinada Grinchenko/N. Khanenko-Friesen (Eds.), Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe, Toronto: University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, 2015

Gelinada Grinchenko, Forced Labour in Nazi Germany in the Interviews of Former Child Ostarbeiters, in: Dies./Khanenko-Friesen (Eds.), Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe, (Toronto: University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, 2015), 176–204

Gelinada Grinchenko, "And Now Imagine Her or Him as a Slave, a Pitiful Slave with no Rights": Child Forced Labourers in the Culture of Remembrance of the USSR and post-Soviet Ukraine, in: European Review of History/Revue européenne d'histoire 22 (2015), issue 2, S. 389–410

Guido Hausmann: Babyn Jar: Sowjetische und post-sowjetische Kontrovesen um einen Gedenkort in Kiew von 1945 bis heute. In: Stephan Schaede, Rebekka Brouwer (Hrsg.): Vom angemessenen Umgang mit Gedenkorten. Aufgaben einer zeitgemäßen Erinnerungspolitik. Rehberg-Loccum 2015, S. 21-31 (=Reihe Loccumer Protokolle Band 71/14).

Kai Struve (Hg.), Deutsche Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine, Berlin 2015.


2014

Guido Hausmann, Tanja Penter: Der Gebrauch der Geschichte. Ukraine 2014: Ideologie vs. Historiographie, in: OSTEUROPA 64 (2014) H.9-10, S. 35-50.

Anna Veronika Wendland, Hilflos im Dunkeln: „Experten“ in der Ukraine-Krise. Eine Polemik, Internetfassung von OSTEUROPA 9-10/2014, 13-24, https://www.eurozine.com/hilflos-im-dunkeln/


2012

Gelinada Grinchenko, The Ostarbeiter of Nazi Germany in Soviet and Post-Soviet Ukrainian Historical Memory, in: Canadian Slavonic Papers 54 (2012), nos. 3–4 (September–December), S. 401–26

Martin Schulze Wessel/Frank Sysyn (Hg.), Religion, Nation and Secularization in Ukraine, Journal of Ukrainian Studies, Special Issue, 37 (2012)


2010

Tanja Penter, Kohle für Stalin und Hitler. Leben und Arbeiten im Donbass 1929-1953, Essen 2010


2005

Kai Struve, Bauern und Nation in Galizien. Über Zugehörigkeit und soziale Emanzipation im 19. Jahrhundert, Göttingen 2005.

Ricarda Vulpius, Nationalisierung der Religion. Russifizierungspolitik und ukrainische Nationsbildung (1860-1920). Forschungen zur osteuropäischen Geschichte Bd. 64, Wiesbaden 2005.


2004

Yaroslav Hrytsak: Passions after Nationalism, Kyiv: Krytyka, 2004


2002

Ricarda Vulpius/Robert O. Crummey/Holm Sundhaussen (Hg.): Russische und Ukrainische Geschichte vom 16.-18. Jahrhundert. Forschungen zur osteuropäischen Geschichte 58. Wiesbaden 2002.


2001

Anna Veronika Wendland, Die Russophilen in Galizien. Ukrainische Konservative zwischen Österreich und Russland, 1848-1915, Wien 2001.


2000

Tanja Penter, Odessa 1917. Revolution an der Peripherie, Beiträge zur Geschichte Osteuropas Bd. 32, Böhlau Verlag Köln 2000.


1998

Guido Hausmann, Universität und städtische Gesellschaft in Odessa, 1865-1917. Soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches. Stuttgart 1998 (= Quellen und Studien zur Geschichte des östlichen Europa Bd. 49, hg. von Helmut Altrichter).